День мирянина

День мирянина

Блаженний Володимир Прийма
Бл. Володимир Прийма

Щороку 26 червня Українська Греко-Католицька Церква відзначає День Мирянина Всеукраїнською прощею до мощей покровителя мирян блаженного дяка Володимира Прийми на Страдецькій горі Львівщини (Львівська область, Яворівський район, с. Страдч, Парафія Успіння Пресвятої Богородиці)


Історична довідка:

Синод єпископів УГКЦ, який відбувався у Вінніпезі (Канада) у вересні 2012 року, проголосив блаженного Володимира Прийму покровителем мирян. 26 червня 2013 року офіційно проголошено блаженного Володимира покровителем мирян греко-католиків. Відповідну заяву від імені Патріарха УГКЦ Святослава (Шевчука) оприлюднив секретар Синоду єпископів УГКЦ єпископ Богдан (Дзюрах) під час всеукраїнської прощі до відпустового центру у с. Страдч, що на Львівщині. «Беручи до уваги норми кодексу Канонів Східних Церков, цим декретом, згідно із постановою Синоду єпископів УГКЦ, у рік, коли наша Церква звертає увагу на покликання мирян, торжественно проголошуємо блаженного мученика Володимира Прийму покровителем мирян», — йдеться у документі першоєрарха.

День мирянина 2014

День мирянина 2014

І знову, як кожного року, дзвони на світій Страдецькій Горі скликають на прощу, і Матінка Божа Нерушима Стіна тішиться своїми дітьми, що чисельно прибули для молитовної єдності.

Цьогоріч проща була присвячена двадцятип’ятиріччю виходу нашої Церкви-мучениці з підпілля, з радянської катакомбної тюрми, Страденьким блаженним та Дню Мирянина. Ввійшло у традицію розпочинати прощу у Бірку, на місці, де було знайдено колись тіла закатованих отця Миколи Конрада та дяка Володимира Прийми. Тож після молитви на символічній могилі похід урочисто вирушив на Архиєрейську Божесвенну Літургію до дерев’яної каплиці, що біля підніжжя Страдецької гори, де, з Божого благословення, має постати храм Страдецьких блаженних та реколекційний комплекс.

Архиєрсйську Службу Божу очолив Високопреосвященніший Владика Ігор (Возьняк), Архиепископ і Митрополит Львівський, співслужив Єпископ-помічник Львівської архиєпархії Владика Венедикт (Алексейчук). Сотні священиків прибули до послуг вірних, щоб уділили Святих Тайн Сповіді та Євхаристії. Похмуре небо, «випробовуючи» християн на витривалість, «розщедрилося» і «обдарувало» їх зливою. Як завжди привітний, з почуттям гумору, Високопреосвященніший Владика Ігор підбадьорив промоклих від дощу вірян, сказавши, що вже йому не доведеться окроплювати свяченою водою, бо Господь рясно окропив їх уже з неба. Високопреосвященніший Ігор зауважив, що це не може стати перешкодою для Христових послідовникв, для тих хто прибігає за допомогою до Матері Божої Нерушимої Стіни та блаженних. Він згадав нам про Ісуса, який був виснажений по дорозі на Голгофу посухою, нестерпними тілесними болями, при цьому ще й ніс знаряддя своєї смерті, знаючи, що попереду Його чекає найгірше — муки на хресті. А ми, як наголосив Владика, терпимо з Ісусом незначні тимчасові незручності, жертвуючи, можливо, за наших братів, які ризикують життям за Батьківщину у боротьбі з російськими окупантами, що не уявляють України поза своїми ординськими багатовіковими тенетами.

Дуже важливим фактом стало те, що Прсосвященніший Владика Венедикт зачитав Декрет, даний Апостольською Столицею про поновлення Відпустів на святій Страдецькій Горі, наділених Папою Пієм XI у 1936 році.

Укінці Владика подякував отцю-пароху Івану Колтуну та отцям-сотрудникам храму Успення Пресвятої Богородиці за вдало організовану прощу, усім, хто своєю працею допомагав у її проведенні. Парох отець Іван Колтун теж адресував слова вдячності Високопреосвященнішому Владиці Ігорю, Преосвященнішому Владиці Венедикту за візит до своєї пастви на святу Страдецьку Гору, отцям, які співслужили та уділяли вірним Святих Тайн, а також усім, хто допомагав підготувати свято. Не оминув отець добрим словом і вірян, які єдиними устами молилися під час проливного дощу.

Події, які відбулися у минулому і стали незмінними фактами, називають історією. Усі прощі, які відбулися у минулі роки вже стали історичними подіями парохії та усіє УГКЦ. Перші з них проводилися без професійного обладнання(озвучення, сцени), але зі щирістю та завзяттям. Вони теж символізували Воскресіння нашої Церкви після окупації, бо їм передувала настирлива і тривала боротьба за кожен метр землі колись парохіяльної долини. Когось, хто допомагав чи просто молився на Страдецькій Горі, уже, можливо, немає серед живих. Хтось сіяв, хтось увійшов у жнива; одні починали, інші — продовжують. І так буде до кінця. Не знаємо, хто стоятиме на цій землі наступної прощі, хто буде у мандрах, хто піде у вічність. Можливо, хтось з колишніх прочан воює зараз на Сході та молиться до Матері Божої Нерушимої Стіни, і ми лучимося з ними у спільній молитві. Життя триває... А ми, вірні, дякуємо Богові за те, що маємо можливість користати зі Святих Тайн, за наших Єпископів та священиків, без посередництва яких неможливо було б слухати Святу Літургію та приймати Ісуса. Дякуємо також усім отцям, які у Страдчі гармонійно доповнюють один одного у своєму служінні Господу і людям: пароху Івану Колтуну, отцям Михайлові Нискогузу, Володимиру Пирогу, Василю Пукасу, Миколі Проціву, отцю-диякону Тарасу Собешкевичу. Рідко задумуємося над тим, що навіть дуже вдало організований релігійний захід у своїй суті містить не зовнішні ефекти, хоча і це є важливим, а чудо Пресвятої Євхаристії, яке звершується лише за посередництвом священика. Незважаючи на трагедії у країні, смуток, невизначеність, особисті негаразди, тішить те, що ми, Українці, йдемо за Богом і Бог перебуває посеред нас.

А де Його опіка — там перемога!

День мирянина 2013

День мирянина 2013

Блаженні ви, коли вас будуть зневажати,
гонити та виговорювати всяке лихо на вас,
обмовляючи мене ради.

Радійте і веселіться,
бо нагорода ваша велика на небесах
(Мт. 5, 11–12)

26 червня цього року відбулася Всеукраїнська проща у с. Страдч, присвячена Дню мирянина та Року Віри, яка традиційно розпочалася молебнем до блаженних мучеників Страдецьких у Бірку біля с. Ямельні на місці їхньої смерті. Згодом велика кількість людей, серед яких було багато молоді га дітей, процесійно рушила на площу, де мала відбутися Архиєрейська Божественна Літургія.

Тут завирувало живе море, яке «вмістило» кілька десятків тисяч вірних, очікуючи на спільну молитву та благословення Блаженнішого Святослава. Хвилююче та піднесено зустріла паства главу УГКЦ Блаженнішого Патріарха Святослава голосним «вітаємо!», який згодом очолив Службу Божу. Співслужили з ним єпископи УГКЦ, серед яких були кир Володимир, єпископ Івано-Франівський, кир Василь єпископ Тернопільський, кир Михаїл, єпископ Сокальський, Тарас Сеньків, Апостольський адміністратор Стрийської єпархії, екзарх Луцький Иосафат Говера, Владика Иосиф Мілян з Києва. Особливо зворушила вірних присутність на прощі Папського Нунція в Україні, Томаса Едварда Галліксона, Титулярнрого Архиєпископа Бомарцо (Італія), який передав духовенству та усім вірним Папське благословення та засвідчив єдність Апостольського престолу з УГКЦ, звертаючись українською мовою, чим викликав прихильність у вірних. Він підкреслив, що мученик Володимир є взірцем не лише для вірних УГКЦ, а для кожного християнина.

«Блаженний той, хто знайшов дорогу до Бога», — такими словами розпочав свою проповідь Блаженніший Патріарх Святослав. Він наголосив, що ми повинні вчитися бути християнами поза храмом і переборювати особисті кривди. Людина має бути відважною, не має боятися бути переслідуваною задля правди. «Страдецька гора — то гора блаженств, — продовжив Блаженніший. — Тисячі людей зійшлися сюди в ім’я Христа, щоб проголосити тут добру новину... Люди тремтіли перед вбивцями, а дяк Володимир пустився в дорогу зі священиком, який ніс, може, останню радість людині Святі Тайни. Блаженний Володимир не боявся у той час бути зневаженим, навіть вбитим. Церква проголосила його блаженним, бо він пройшов дорогу до Бога... і є взірцем для наслідування віруючих. Кожен, хто терпить задля правди, має присмак Царства Небесного вже сьогодні... Не бійтеся, бо якщо навіть мало перетерпите сьогодні, то заслужите блаженства у вічності». Після літургії Владика Богдан Дзюрах, єпископ Курії Верховного Архиєпископа, зачитав Декрет, у якому проголошено Володимира Прийму покровителем мирян Української Греко-католицької Церкви. Дяк Володимир засвідчив свою непохитність у вірі перед Богом, а також перед людьми — його вбивцями, шо проігнорували Божими заповідями, позбавляючи життя невинну людину. Варто згадати, що У 2001 році Іван Павло II Папа Римський, відвідуючи Україну, поголосив серед інших блаженними отця Миколая Конрада і дяка Володимира Прийму. Блаженніший Патріарх Святослав укінці подякував за вдало підготоване свято Владиці Ігорю (Возьняку), місцевим священикам, зокрема пароху о. Івану Колтуну, єпископам, усім присутнім священикам, які співслужили та уділяли людям Св. Тайни Сповіді та Причастя; духовенству, монашеству та своїй пастві, що так чисельно прибула, аби спільно молитися Богові та черпати духовні скарби на святій Страдецькій горі. Блаженніший Патріарх Святослав укінці подякував за вдало підготоване Подякував глава нашої Церкви також представникам влади, які сприяли у проведенні прощі, внутрішнім органам, що сумлінно виконували свої обов’язки щодо правопорядку під час такого велелюдного заходу. Особливо теплі слова вдячності Блаженніший адресував Папському Нунцію Архиєпископу Томасу, засвідчуючи нерозривну єдність та сопричастя УГКЦ з Апостольською столицею.