У Дрогобичі відбувся фестиваль родини «За життя»
Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, 26 вересня 2016
25 вересня у м. Дрогобичі було проведено християнський фестиваль родин. Він був плодом тісної співпраці Дрогобицького деканату та чотирьох комісій СДЄ, а саме: Комісії родини, Комісії у справах молоді, Комісії у справах мирян, а також Комісії у справах охорони здоров’я. Свою частку вклали Дрогобицька міська рада, ГО «Рух за життя», Рух християнських сімей та інші. Невипадково перша частина фестивалю — молитовна хода — розпочалася від храму Блаженних мучеників Северина, Якима і Віталія. Це місце пам’яті і пошани ієромонахів дрогобицьких. «Ми йшли і молились до наших покровителів. До них і з ними, адже вони були добрими пастирями свого народу, усіх сімей» — зі зворушенням говорив Владика Григорій. Наш Владика, як справедливий і далекоглядний батько, також наголошував на серйозних загрозах тогочасній сім’ї: «Подруги не розуміють основних зобов’язань, які беруть на себе, укладаючи християнську сім’ю». Наступним важливим моментом було прохання про заступництво до ікони Божої Матері «Милосердя Двері». Далі вже, з палкими словами нашого єпископа: «Як ми нині не захистимо українську сім’ю і родину, то завтра втратимо Україну!», ми рушили свідчити свою позицію вулицями міста.
У цій ході, у кожному слові ієреїв, у кожному стиху акафісту чи в куплеті пісні було щось важливе. Сама хода, маршрут якої пролягав біля святинь Дрогобича, тримала усіх у стані призадуми. Складалося таке відчуття, ніби це необхідні зупинки-стації перед прибуттям на торжественне дійство. Дорогою Господь устами священників закликав розуміти і шанувати святість таїнства подружжя.
Біля відкритих дверей Божого милосердя кафедрального собору урочисто закінчився марш за життя. Молоді люди відклали плакати і гучномовці, та кожен розумів, що це не завершення. Насправді це був тільки початок духовної ходи, визнання цінностей, поглядів та свідчення своєї віри.
Під небом Дрогобича відбулася концертна програма. Зразкові ансамблі пісні і танцю, виступи хорів, найрізноманітніші майстер-класи і ще довгий-довгий список атракцій. За усім цим стояла велика праця і любов, з якою вона була зроблена.
Якось звично бачити християн у церкві на Літургії чи на прощі, але наскільки приємно бачити їх на святкуванні. Забава без спиртного, лайливих слів і з музикою, яка має сенс. Свідченням того стали імпровізовані коломийки молоді під музику київського християнського гурту «КАНА».Сама назва гурту говорила про себе і своє покликання. Забава радості, на якій був присутній сам Господь. Весілля у Кані Галилейській, яке відбувалося на площі Ринок міста Дрогобича.
Наталя Кривейко