Карітас є конфедерацією 165 національних благодійних організацій у близько 200 країнах світу. Карітас Інтернаціоналіс є членом Конференції міжнародної католицької організаціїі Папської ради «Cor unum», яка має консультативний статус в ЮНЕСКО та інших організаціях ООН, Ради Європи і зі структурами Європейського Союзу, багатьма відомими політиками і громадськими діячами.

Першу організацію Карітасу створив у німецькому місті Фрайбург у 1897 р. священик о. Лоренц Верт­ман. Потім Карітас з’явився в Швейцарії (1901р.), в США (1910р.), в Голандії (1924р.) та багатьох інших державах. Священики і парафіяни називали свою роботу в цих нових закладах «служінням в дусі caritas pastoralis (пастирського милосердя)». Духовною настановою та стимулом для появи перших центрів Карітас стали праці папи Лева XIII, зокрема, енцикліка 1891 року «Rerum Novarum», яка заслужила назву Християнського соціального вчення. Саме слово «Сaritas» означає воднораз любов і милосердя, співчуття та благодійність.

В Україні перші організації Карітасу почали виникати з ініціативи греко-католицьких громад з набуттям незалежності у 1991 році. Суспільні потреби зумовили розширення напрямків соціальної роботи і це призвело до створення міжнародного благодійного фонду «Карітас України». У 1994 році було утворено керівний і координаційний центр фонду, розташований у Львові з представництвом у Києві. У 1999 році Карітас України став повноправним членом міжнародних конфедерацій Карітас Інтернаціоналіс і Карітас Європа.

Місією Карітасу України є розвиток традицій доброчинної діяльності та здійснення соціальної роботи, виходячи із християнських морально-етичних цінностей.

Метою Карітасу України є розробка та впровадження національних програм для забезпечення соціальної допомоги та підтримки найбільш потребуючого населення України незалежно від національної приналежності чи віросповідання.

• Близько 20 регіональних організацій у 12 областях України.
• Майже 1000 працівників і волонтерів.
• Комплексний і системний підхід до вирішення соціальних проблем ─ до уваги береться не одна чи дві наявні в суспільстві проблеми, а їх сукупність, послідовність і потенційні наслідки.
• Надання практичної соціальної і матеріальної допомоги натомість вийнятково просвітницьким заходам чи інформаційному консультуванню.
• Діяльність здійснюється на християнських засадах і цінностях, але незалежно від віросповідання, соціального становища особи, якій надається допомога, її етнічного походження, статі, віку.