Світовий саміт в Карлштаді

«У напрямку Нового глобального бачення щодо дітей, молоді та засобів масмедія»

14-18 червня 2010 року відбувся Світовий саміт представників засобів масмедія в Карлштадському Університеті в Швеції за участі більш ніж 1000 делегатів з питань просвіти у сфері медіа освіти та споживання готового медіа продукту. У цьому Самміті взяли участь також делегати від міжнародної католицької організації SIGNIS.

В першу чергу, це була нагода познайомитися із діяльністю різних громадських організацій та представників різних ЗМІ. В рамках Самміту відбулося 180 різних тематичних сесій.

На Самміті піднімалися питання щодо покращення освітнього процесу для працівників ЗМІ, необхідності просвіти молоді, дітей та дорослих людей щодо споживання та вибору готового медіа продукту, важливість врахування прав дітей та їх захисту в процесу приготування медіа продукту, важливість винесення теми прав дітей у ЗМІ.

Важливою є присутність теми дітей та молоді в продукті, який готують різні ЗМІ, беручи до уваги також специфіку сучасного багатонаціонального, полікультурного, поліконфесійного світу. У сучасному світі назріла потреба міжнародної та регіональної співпраці представників різних ЗМІ щоб служити новим реалім життя в епоху «глобального села».

Існують серйозні загрози через культуру споживацтва та матеріалізму, яку поширюють та якою «бомбардують» малих дітей та молодь, у якої відсутні навики критичного сприйняття та аналізу отриманої інформації. Існує потреба у просвітницьких проектах, спрямованих на навчання дітей та молоді аналітичним та практичним навикам критичного відбору продукту сучасних ЗМІ.

ЗМІ повинні відчувати свою відповідальність за створення «здорового середовища», «здорової культури», до якої будуть причетні діти та молодь, що зможуть виростати здоровими людьми та громадянами, із навиками відповідального споживання медіа продукту.

Наступний Світовий Самміт на тему «Медія для дітей та молоді» відбудеться в травні 2013 року в Малайзії.

http://www.wskarlstad2010.se

Делегати від SIGNIS (міжнародної католицької організації з питань медія) беруть участь у роботі таких Світових Саммітів з 2004 року. В 2004 році був Самміт в Ріо-де-Женейро, в 2007 році був Самміт в Йоханексбурзі, 2010 — в Карлштадті.

Патрісія Едґар (Patricia Edgar), вчителька з Мельбурна, Австралія, започаткувала цей рух «Світовий Саміт» (World Summit movement) в 1993 році. Перший Самміт відбувся в Мельбурні в 1995 році. Відтоді щотри роки відбувається черговий Саміт у різних місцях світу, зокрема: Лондоні, Салоніках, Ріо-де-Женейро, Йоханексбурзі, і тепер в Карлштадті.

Зі слів Патрісії Едґар, головна мета цьогорічного Саміту — ознайомити вчителів та викладачів з інформацією про медіа просвіту та прикладами найкращих освітніх проектів з різних частин світу у сфері навчання і прищеплення дітям та молоді навиків аналітично-критичного та тверезого споживання готового продукту сучасних ЗМІ. А також обговорити питання впровадження в освітні державні програми предмету медіа просвіти, шляхи вирішення проблеми «сексуалізації» (секс-пропаганди) дітей сучасними ЗМІ, пошуку шляхів залучення дітей до процесу підготовки продукту різними ЗМІ, висвітлення в ЗМІ специфіки дитячого світосприйняття та життя, поширення інформації про це питання серед різних громадських організацій, які працюють у сфері ЗМІ, наголошення на ролі меда просвіти молоді у побудові мирного світу та порозуміння в світі та поодиноких державах, постановка питання співвідношення медіа-бізнесу та споживацького світогляду, нові виклики які стоять перед впровадженням нових цифрових медія, показ важливості медіа просвіти як своєрідного мосту для порозуміння між релігією та культурою в сучасному світі.

Цей Світовий Саміт сформулював наступні «Виклики та рекомендації», які стоять перед ЗМІ та сучасною людиною.

Виклики:

• Нерівність між використанням нових ЗМІ для бізнес-цілей та використанням для просвіти;
• Необхідність врегулювати питання приватності з огляду на сучасні виклики;
• Часто батьки не знають про передумови та мотиви чому їх діти користуються медія;
• Питання особистої безпеки та приватності (часто особисту інформацію від молоді отриману в Інтернеті використовують фірми в комерційних цілях);
• Зріст популярності нових видів медія;
• Фактор сильного лоббі комерційних структур та бізнес-корпорацій;
• Необхідність підняти питання онлайн інтернет реклами та вплив її на дітей;
• Реклама окремих продуктів, які можуть спричинити серйозну шкоду здоров’ю дітей;
• Діти тепер активно освоюють світову павутину Інтернету, однак не усвідомлюють що відбувається за лаштунками візуального світу комп’ютерних програм;
• Вплив медія на підтримання/культивування у суспільстві певних стереотипів;
• Сексуалізація дітей (зниження вікової планки для дітей для перегляду певних матеріалів, бомбардування цією темою);
• Нові види медія спричинилися до переміни традиційної моделі праці ЗМІ (один для багатьох) на модель «багато для багатьох»;
• Захист від медія на противагу «збагаченню» завдяки медія (саме захист, хоча не слід переоцінювати можливості медія для просвіти);
• Сучасні види медія дуже швидко розвиваються і видозмінюються;
• Цензура та контроль над медія є всюдисущі, хоча й невидимі для користувачів;
• Формулювання законів залишаються бути незрозумілими для пересічних людей;
• Питання захисту дітей використовується як оправдання для цензури (добрі наміри закінчуються паралельною шкодою для аудиторії);
• Невідповідний зміст програм для дітей (наприклад, сцени насилля в мультфільмах);
• Громадяни часто не знають про свої права та можливості впливати на ситуацію;
• Зменшується кількість програм для дітей;
• Зміна перспективи у просвіті: спершу телебачення було засобом певної просвіти, тепер знаряддям просвіти дітей залишається бути лише дитячий садок;
• Постійне протистояння між тими, що транслюють програми і тими, що їх готують (авторами, прод’юсерами) (особливо щодо авторських прав, небажання публікувати/викладати зміст цілої програми в Інтернеті);
• Потреба у свідомості що «добро спільноти» тісно пов’язане із публічною трансляцією ЗМІ свого продукту;
• Телебачення взагалі не готує дітей та молодь до реального сучасного життя (показ лише життя всередині приміщення);
• Необхідність у науковому підході до вивчення сучасного стану медія, включення медія до переліку наукових дисциплін для широкої аудиторії;
• Необхідність вивчення питання впливу медіа просвіти, її ефективності та шляхів покращення (методології опитування та дослідження питання);
• Відбувається становлення нової парадигми освіти, хоча школа ще залишається бути навчальною установою, проте діти вже отримують знання з інших джерел та з допомогою медія;
• Потреба аби журналісти шукали та представляли позитивні історії про дітей і молодь та для дітей та молоді (як своєї аудиторії);
• Часто життя, потреби дітей та молоді представляються медія у спотвореному, викривленому, неправдоподібному вигляді (навіть представлення певних стереотипів про сучасну молодь та дітей);
• Комерційні інтереси часто заховані в подачі новин, оскільки бізнес бажає розширювати свою аудиторію;
• Потреба належного представлення хлопців та дівчат, дітей як індивідів та особистостей, а не як колективу чи групи.

Рекомендації:

• Навчити дітей бути розсудливими/вдумливими споживачами продукту культури цифрових технологій;
• Провести наукові дослідження та зібрати дані про сучасну ситуацію, аби громадяни розуміли реальний стан справ з медія;
• Забезпечити вчителів сучасними навчальними засобами та методиками для медіа просвіти студентів та учнів в рамках навчальної програми;
• Донести до дітей та молоді знання про їх права;
• Сформулювати виразний перелік принципів, яких би всі строго дотримувалися;
• Важдивість міжкультурного діалогу, аби сприяти взаємному пізнанню представників різних культур;
• Важливість стеження за діяльністю медія;
• Необхідно забезпечити можливість молоді приймати самостійні рішення;
• Потреба аби вчителі та вихователі володіли необхідними навиками;
• Потреба у вишколі належних навиків критичного мислення у молоді;
• Допомогти громадянам пізнати усі різноманітні функції медія;
• Встановити спільні глобальні умови споживання медіа продукту дітьми;
• Випрацювання нових стандартів для нових видів медія та порівняння їх з стандартами традиційних видів медія;
• Захист від зловживання медія не повинні перешкоджати просвітницькій та позитивній ролі медія;
• Діти повинні знати свої права, права інших людей та навчитися як можна захистити себе;
• Дітей необхідно навчати як слід користуватися медія;
• Підготувати точне визначення та опис навиків критичного перегляду медія (споживання медія продукту);
• Інтеграція медія у шкільне життя та навчальний процес з метою медія просвіти;
• Навчати молодь в школі необхідним навикам для життя в сучасному світі;
• Віднайти баланс рівноваги між свободою вираження та правом на приватність;
• Пам’ятати, що людські права та медія просвіта між собою тісно пов’язані;
• Потурбуватися аби діти користувалися правом на власну безпеку та правом на участь у сфері медія;
• Важливість ролі медія у просвіті дітей про їх людські права;
• Надавати можливість дітям виражати себе самих, говорити про себе в медія;
• Забезпечити підготовку вчителів із медія просвіти молоді;
• Повідомляти та зробити наголос на медія продуктах, в яких пропагуються здорові людські цінності;
• Праця над покращенням змісту трансльованих програм ЗМІ;
• Соціальна відповідальність: телебачення — це справа надання публічних послуг для громадськості, саме тому медія зобов’язані дбати про якість свого продукту з огляду на потреби всієї аудиторії;
• Турбота про забезпечення різножанрових програм для дітей;
• Вивчати потреби дітей, щоб потім працювати над якістю програм для дітей;
• Пошана до представлення принципу різноманіття змісту програм з огляду на полі-культурність;
• Залучати дітей та молодь у процес підготовки програм та медія продукту;
• Моніторинг за дітьми на регіональному рівні, а не на глобальному;
• Донести до громадськості інформацію, що телебачення — це не лише джерело забезпечення розваг;
• Донести до урядовців на місцях важливість питання дітей та впливу на них медія;
• Батьки повинні відігравати активну роль щодо визначення змісту медія продукту для дітей;
• Телебачення продовжує займати важливу роль в житті молоді, хоч і зросла роль Інтернету, проте на Інтернеті також є телебачення;
• Підготувати чітке визначення медія просвіти, змісту програми, та необхідних навиків;
• Вести моніторинг за усіма ініціативами медія просвіти та курсів для дітей;
• Забезпечити юридичний супровід та захист нової медія просвіти для молоді;
• Організація спілкування та співпраці між медія професіоналами та освітянами, зокрема викладачами курсів медія просвіти;
• Створення міжнародної мережі співпраці між молодими науковцями, які досліджують діяльність медія та медія просвітою;
• Готується програма UNESCO «Media and Information Literacy Curriculum for Teachers»;
• Важливо щоб програми та курси медія просвіти включали інформацію про людські права та моральні цінності;
• Забезпечення вільної діяльності медія та права на свободу брати участь у підготовці медія продукту з боку громадськості;
• Завдяки новим технологіям та соціальним медія діти отримали важелі впливу на визначення ідеології для медія, визначати свої потреби та вимоги, висловлювати свою критику та зауваги;
• Використовувати можливості Інтернету аби доносити працівникам медія свої зауваги та критику;
• Моніторинг ефективності засобів, які були задумані для захисту дітей та молоді від негативного впливу медія;
• Забезпечити тренінги (навчання) для журналістів аби їх заохочувати писати про дітей;
• Журналісти краще би писали про позитивні досягнення молодих осіб, а не зосереджували свою увагу на негативних явищах;
• Необхідно випрацювати стратегію на довшу перспективу у справі медія просвіти за умови тісної співпраці неурядових громадських організацій та представників влади;
• Важливо проводити подібні саміти аби обговорювати актуальні проблеми медія просвіти та сучасних викликів: бідності, освіти, охорони здоров’я тощо.