Справжні переможці азартних ігор

Отець Джон Флін (Father John Flynn), доповідь з Австралії як заклик до реформ.
Рим, 4 липня 2010 (zenit.org).

Один щасливий чоловік нещодавно виграв $50 мільйонів доларів у лотерею в Канаді... Проте навіть якщо дехто й виграє, то залишається занепокоєння соціальними наслідками азартних ігор. Приклад цього — тривале обговорення Сенатом штату Массачусетс пропозиції дозволити діяльність трьох казино у штаті. Прихильники законопроекту стверджують, що казино створюють нові робочі місця, і запобігають тому що місцеві жителі їхатимуть до інших штатів аби витрачати свої гроші, повідомив «the Boston Globe» 23 червня.

Однак критики занепокоєні проблемними азартними гравцями, та іншими похідними проблемами, такими як: злочинність та вживання наркотиків. Після семи днів дебатів щодо тієї пропозиції в середу президент Сенату Therese Murray сказала, що більше не буде жодних зволікань, повідомив «the Boston Globe» 30 червня.

Голосування відбулося ввечері 1 липня, і Сенат затвердив діяльність трьох казино, повідомив «the Boston Globe» 2 липня. Залишилося лише узгодити версію законопроекту Сенату із законом Верховної палати про казино, що був прийнятий ще в квітні.

Хоча гравці опановані спокусою легких грошей, проте одна стаття, що з’явилася до початку розіграшу Канадської лотереї, попередила гравців про неправдоподібно малі шанси на виграш.

4 червня, сума розіграшу лотереї Lotto Max lottery зросла до $50 мільйонів, й не було жодного переможця. Так і ніхто не виграв, проте жителі Канади витратили на лотерейні квитки $60 мільйонів, повідомила газета «National Post» 24 червня.

А тиждень перед тим, з огляду на багато очікуваний шанс виграшу, було витрачено на лотерейні квитки аж $124 мільйони, а в результаті так ніхто і не виграв головної суми.

У згаданій статті йшла мова про те, що власник квитка має один шанс із 620 000 виграти будь-яку із призначених призових сум виграшу, і один шанс із 28 мільйонів виграти головний приз. Математики, яких процитували у статті, сказали, що існує більше шансів, що блискавка тричі вдарить чоловіка, ніж він виграє приз у лотереї, або що монета, яку кидають, 25 разів поспіль впаде на землю тією самою стороною.

Виграші

Одинокі реальні переможці азартних ігор — це уряд та власники того бізнесу. Щодо уряду, то на думку автора однієї статті із «Wall Street Journal» за 11 травня, рецесія змушує уряди штатів вдаватися до таких засобів аби поповнити доходи.

Так у штаті Огайо після років спротиву було винесено рішення про відкриття казино на місці колишнього автомобільного заводу. Тим часом в місті Окленд штат Каліфорнія встановили державний податок на продаж марихуани в медичних цілях, а інші штати вже розглядають питання легалізації продажу марихуани. Ще інші штати послабили законодавство щодо продажу алкогольних напоїв по неділям. Згідно повідомлень «Wall Street Journal» близько десятка штатів нещодавно вели дискусії чи включити у свої плани справу послаблення обмежень на азартні ігри.

Отож, маємо справу із нічними клубами та казино. Ситуацію в Австралії описала стаття за 10 березня цього року в газеті «Sydney Morning Herald».

Нічні клуби самого населеного штату «New South Wales» в Австралії підтвердили, що майже $800 мільйонів з їх річного прибутку — це 40% прибутків отриманих через автомати гри у покер, були отримані від проблемних азартних гравців (залежних від цієї розваги), — йде мова у статті.

Через занепокоєність наслідками азартних ігор Австралійська державна комісія (Australian Productivity Commission) провела дослідження, дані якого оприлюднив федеральний уряд 23 червня.

Хоч австралійці завжди були відомі як запеклі азартні гравці, однак згідно даних дослідження, лібералізація державних законів у 1990-х роках спричинилась до різкого зросту можливостей робити грошові ставки.

Насправді, загальна сума зареєстрованих втрат (через азартні ігри) у Австралії за 2008-2009 роки сягнула понад $19 мільярдів, у розрахунку на одну дорослу людину це складає $1,500 доларів.

Слід взяти до уваги що населення країни складає понад 21 мільйон людей, а кількість готелів та нічних клубів 5 700, згідно даних дослідження. До того ж у ті роки функціонувало 4 500 банкоматів, де люди могли зробити ставки на кінні перегони та спортивні змагання. Також було 4 700 точок продажу лотерейних білетів та 13 казино.

Зміни у державних законах щодо відпочинку передбачали, що сума витрат на ігрові автомати та казино зросла на 40% порівняно із аналогічними витратами у 1986-87 роках, та на 75% у 2006-07 роках. В 2009 році було 198 300 електронних гральних автоматів (EGM) в Австралії, у штаті «New South Wales» — 97 065.

Доходи

Азартні ігри стали важливим джерелом доходів, як це видно із опублікованих даних дослідження. Так готелі 28% своїх прибутків отримали від грального бізнесу, нічні клуби — 61%, а казино — 78%.

Загальний річний дохід від одного електронного грального автомату склав $59 700 в 2008-09 роках. Загальна сума річних втрат для одного гравця на гральному автоматі складала близько $3 700 у штаті «New South Wales», $3 100 у штаті «Victoria» та $1 800 у штаті «Queensland».

Все більше азартні ігри перетворюються на «золоте дно» прибутків для уряду, і тепер вони розглядаються як одне із основних джерел доходів. Надходження у формі державних податків на ігровий бізнес склали $5 мільярдів в 2008-09 роках, тобто 10%. Штат «Victoria» мав найвищий показник податків від ігрового бізнесу — 13% щодо загальної суми податків.

Коли справа доходить до проблем, пов’язаних із азартними іграми, в доповіді стверджується, що більшість людей використовують азартні ігри в якості приємного відпочинку, і робиться висновок, що вони не становлять великий ризик.

Однак, висловлюється занепокоєння з приводу людей, які регулярно грають на автоматах із гри в покер. Витрати гравців на електронні ігрові автомати становлять 62% від усіх витрат на азартні ігри. Згідно з доповіддю, близько 600 000 дорослих людей грають щонайменше раз на тиждень. Дані можуть дещо відрізнятись, але дослідження показують, що близько 15% з цих регулярних гравців — 95 000 людей — це проблемні гравці (залежні від цього).

Якщо передати цю кількість у відсотках, то це у діапазоні від 0,7% до 1,7% від дорослого населення. Може видатись, що не слід висловлювати тривогу з цього приводу, проте згідно даного дослідження представники ігрового бізнесу використовують ці показники аби переконати, що це малозначне питання.

Це не виглядає так мало значимо, коли розглянути ті дані у ширшому контексті. Так лише 0,15% населення надходять до лікарень швидкої допомоги через дорожньо-транспортні пригоди, та близько 0,2% населення вживали героїн впродовж попереднього року. «Малі показники поширеності тієї проблеми — не означає, що це мала проблема для суспільства», — стверджується у доповіді комісії.

Шкода

Шкода, яку завдають азартні ігри, це: самогубство, депресія, розпад стосунків, спад продуктивності праці, втрата роботи, банкрутство, зріст злочинності, — згідно цієї доповіді. Одне опитування в 2008 році показало, що азартні ігри — це найпоширеніша мотивація для шахрайства, і середній показник збитків через це становив $1,1 мільйон.

До того ж доповідь говорить про факт «хвильового ефекту», пов’язаного із азартними іграми. Так будь-які проблеми у житті азартного гравця відбиваються на його оточенні, починаючи із членів сім’ї, друзів, колег по роботі.

Нещодавно проведене опитування у штаті «Tasmania» показало, що половина опитаних заявила, що особисто знали тих, хто мали серйозні проблеми з азартними іграми.

У доповіді визнається, що коли справа доходить до обчислення суми у грошовому еквіваленті втрат проблемних азартних гравців, то важко подати точну суму. Тим не менше, прихильники консервативної політики кажуть про кілька мільярдів доларів на рік.

Автори доповіді визнають, що впродовж останнього десятиліття уряд впровадив правила, щоб зменшити негативний вплив на гравців азартних ігор. У той же час комісія закликала до більш послідовної та ефективнішої політики.

Доповідь пропонує знизити швидкість, з якою працюють гральні автомати як один із можливих запобіжних заходів. Якщо гравець грає на високій швидкості, то він може втратити майже $1500 за одну годину.

Інший захід, який може покращити ситуацію, — це обмеження суми готівки, яку може вкинути гравець у гральний автомат в будь-який момент, а також зменшити суму ставки, яку можна одноразово зробити.

Переміщення банкоматів з місця, де знаходяться ігрові автомати та введення щоденного ліміту зняття готівки на території ігрових центрів можуть допомогти багатьом гравцям, — стверджується у доповіді.

Доходи від азартних ігор представники урядів спокусливо розглядають як просте рішення, щоб скоротити дефіцит бюджету, однак вони обертаються високою ціною для численних сімей та цілого суспільства.