Миряни в політиці

Віра і політика

Рим, 24 жовтня 2010 (Zenit.org). 

Із наближенням проміжних американських виборів виринають знову такі питання, як церковно-державні відносини та релігійні переконання кандидатів.

Фахівці висловлюють різні думки щодо впливу на виборців релігійної приналежності кандидатів, особливо на тлі ще свіжих суперечок про проведення реформи у сфері охорони здоров’я та впровадження змін до імміграційного законодавства.

На початку жовтня сім католицьких єпископів з штату Нью-Йорк опублікували заяву з певними дороговказами, щоб допомогти людям оцінити, за кого з кандидатів було б доцільно голосувати. Католики, за їх словами, повинні оцінювати політичні справи через призму християнської віри, а не керуватися власними інтересами або лише відданістю певній партії.

Єпископи згадали ряд питань, починаючи від питань захисту життя, війни і миру, а також освіти. Вони визнають, що дуже рідко вдається знайти кандидата, який би погоджувався з Церквою в усіх питаннях.

Рекомендації документу «Формування совісті вірного громадянина», виданого у 2008р. католицькими єпископами США зі штату Нью-Йорк, наголошують: «невід’ємне право на життя кожної невинної людської особи переважує інші проблеми, щодо яких католики можуть покладатися на власне виважене рішення, зокрема: як найкращим чином задовольнити потреби бідних верств населення, або як розширити можливості доступу до медичних послуг».

Вони наполегливо закликали католиків виділити час і докласти сил для вивчення позиції кандидатів, а також вкінці подали список питань, які потрібно поставити собі, перш ніж прийняти рішення за кого слід голосувати.

Останнім часом питання впливу християнської віри на політику неодноразово було темою промов папи Бенедикта XVI. У промові від 12 жовтня, скерованій до кардинала Анджело Баньяско, президента Італійської єпископської конференції, Папа заявив, що політика і суспільство повинні керуватися принципом спільного блага.

Християнські цінності не лише корисні для визначення змісту спільного блага, вони є необхідним внеском у його зміст — заявив Папа.


Нове покоління

У своєму зверненні з нагоди 46-ого італійського католицького соціального тижня, Бенедикт XVI закликав нове покоління католиків бути активними в політиці. Така участь повинна ґрунтуватися на солідній інтелектуальній та моральній підготовці. Це дасть їм змогу формувати і сповідувати етичні принципи, що засновані на фундаментальних істинах. Тоді їх рішення не будуть ґрунтуватися на егоїстичних інтересах, жадібності або особистих амбіціях.

У той час, коли до політиків ставляться часто з презирством або глузуванням, Папа Римський заявив, що «соціально-політична діяльність, разом із духовними ресурсами і настановами, яких така діяльність потребує, залишається і надалі високим покликанням, на яке Церква запрошує відкликатися зі смиренням і рішучістю».

Що стосується ролі Церкви, то Папа заявив: «Католицька Церква пропонує цінності, які пропонують творчі дороговкази для майбутнього нації».

Це звернення з’явилося після головної промови Папи на тему церковно-державних відносин підчас його недавнього візиту до Шотландії та Англії. Звертаючись до політиків і національних лідерів у приміщенні Вестмінстерського холу Лондона Папа сказав, що релігія не є проблемою, яку законодавці мають вирішити, але вона здатна зробити життєво важливий внесок у політику.

Святіший Отець вказав на неадекватність намагань ґрунтувати майбутнє країни на короткострокових міркуваннях, які мають суто політичний характер, і закликав своїх слухачів, аби вони задумалися над питанням важливості етичного виміру в творенні політики.

Цей етичний вимір не повинен залежати від конкретного прояву релігійної віри, але може ґрунтуватися на формулюваннях людського розуму об’єктивних моральних принципів. Тобто релігія не нав’язує свої переконання, а лише допомагає привести людський розум до відкриття етичних принципів. Тоді, Папа відзначив, що релігія потребує допомоги людського розуму для того, щоб захистити себе від появи спотворених форм релігії, таких як сектантство та фундаменталізм.

Релігія має легітимну роль у публічній сфері, — заявив Папа Римський, і не може бути маргіналізованою.

«Саме тому я висловлюю думку, що світ розуму та світ віри, як світ світської раціональності та світ релігійних переконань, — потребують один одного, і не повинні боятися вступати в глибокий і постійний діалог на благо нашої цивілізації», підсумував Папа.

Кілька днів тому Бенедикт XVI висловив аналогічну думку, звертаючись до щойно акредитованого німецького посла. У своїй промові від 13 вересня Папа зазначив, коли віра в особистого Бога відкидається, тоді різниця між добром і злом стає незрозумілою. Це, у свою чергу, призводить до того, що люди керуються міркуваннями особистого інтересу чи політики, яка стоїть на позиціях сили.


Основи

Переконані християни дають свідчення суспільству, що порядок цінностей є вірним і легітимним. У цьому сенсі християнству належить фундаментальна роль «щодо створення засадничих основ і формування структур нашої культури», — пояснив Папа.

Він висловив жаль з приводу сучасної тенденції до вилучення концепції християнського шлюбу й сім’ї з суспільної моральної свідомості. Церква не може, заявив Папа, потверджувати законодавчі ініціативи, які пропонують альтернативні моделі на противагу шлюбу і сімейному життю.

Звертаючись до галузі біотехнологій та медицини, Папа підтвердив, що потрібно щоб людська культура ґрунтувалася на природному праві, яке захищає людство і перестерігає від посягання на людську гідність.

Така міцна основа (природне право) забезпечує захист від релятивізму, тієї небезпеки, про яку Папа Бенедикт неодноразово попереджав. Він знову говорив про це у своєму виступі за 8 вересня перед членами бюро Парламентської асамблеї Ради Європи.

Вкрай важливо, заявив він, захистити універсальну цінність права на свободу віросповідання. Якщо цінності, людські права і обов’язки не мають об’єктивної раціональної основи, тоді вони не можуть стати керівництвом для міжнародних інституцій.

Християнська віра — це позитивна сила в пошуках основи для цих людських прав у природній гідності людини, що допомагає людському розуму віднайти основу для цієї гідності, — пояснив Папа.


Правда

У цих останніх промовах на тему ролі релігії у політиці Папа Римський часто посилається на його енцикліку «Caritas in Veritatem», 2009р. У цьому документі він відкинув твердження, що Церква втручається у політику: «Вона, однак, має сповнювати місію істини в будь-який час і за будь-яких обставин у суспільстві, яке зосереджене на людині, її гідності, її покликанні» (п. 9).

А щодо питання розвитку націй папа Бенедикт XVI засудив пропаганду релігійної байдужості або атеїзму як щось, що перешкоджає нашому істинному розвитку, і не дозволяє країнам отримувати переваги від життєво важливих духовних і людських ресурсів. Економічно розвинені країни іноді експортують таке редуковане (звужене) бачення людської особи до бідних країн, — зазначив він.

Коли суспільство відсікає від себе внесок релігії, тоді воно може впасти у помилку надавання надмірної уваги питанням «як?», і браком уваги питанням про численні «чому?», які супроводжують діяльність людини, — звернув увагу Папа. «Коли сучасні технології беруть верх, результатом цього стане плутанина між цілями і засобами, наприклад, що єдиним критерієм для ведення бізнесу вважатиметься принцип максимізації прибутку, а в політиці —принцип консолідації влади, а в науці — результати досліджень» (п. 71).

Щоб запобігти цьому, Християнство повинно мати своє місце (і роль) у суспільному житті, так щоб розум і віра були об’єднані, очищаючи одне одного, пояснив Папа (п. 56). Якщо цей діалог не відбудеться, то людство заплатить величезну ціну. Це варто пам’ятати кожного разу, коли хтось говорить, що релігії слід триматися подалі від політики.


Отець Джон Флінн, LC

Назад